webprorab.com - ремонт, строительство, домашний комфорт

Традиції будівництва з дерева в Україні

На цілому просторі Європи найбільша кількість, і то найцінніших зразків, дерев’яного будівництва збереглася на Україні.

В дерев’яному будівництві українці відзначалися великою майстерністю і мають свою давню культуру та вироблені протягом багатьох століть своєрідні зразки. Й коли в будовах, призначених для житла, творчість була обмежена в рамках побуту й матеріальних засобів, то ціла умілість майстрів, ціла вигадливість і творча думка найбільше виявилися в будовах громадського, оборонного та релігійного призначення. В Карпатах збереглися дуже архаїчні типи церков, які дають певне поняття про давніші форми українського дерев’яного будівництва.

Археологічні розкопки селищ неолітичної доби й будинків старокнязівських часів на Україні (Київ, Білгород) стверджують, що ще тоді вживали спосіб монтажу стін при допомозі укладання балок в поземному положенні, як це ми бачимо у всіх існуючих дерев’яних будовах на Україні. Таке укладання дерева в «зрубах» — в поземному положенні — є типовим для слов’ян, тоді як у германських народів уживався спосіб повисно уложених балок, пов’язаних поміж собою т. зв. шпунтами.

На Бойківщині в Карпатах зберігся дуже давній, первісний тип будов. В закладі це є типова для українського будівництва тридільна (тризрубна) будова із середньою прямокутною частиною, двома бічними (теж прямокутними, близькими до квадрату) зрубами — т. зв. «бабинцем» — і вівтарем.

Всі три зруби перекриті однаковим ступінчасто-пірамідальним перекриттям. Над цілою будовою панує середня грубша вежа; дві бічні вежі хоч і не зовсім симетричні, але своїм об’ємом майже однакові й не порушують загальної рівноваги.

Особливої уваги заслуговує конструкція й самий спосіб будування бойківських церков. Вони зложені в зруб зі смерекових, букових або інших брусів, які укладаються в поземному положенні від основи аж до маківки. Такий спосіб будування побутував на цілій Україні, про що свідчать найстарші збережені церкви Галичини й Правобережжя. Лише в новіших часах почали вживати крокви для перекриття зрубів банями, і то так, що всередині ціла або частина бані була закрита. Дахи й стіни покрито гонтою, за винятком нижньої частини стін під опасанням, роль якого, так само як і ґонти на стінах —берегти зруб від замокання та вогкості.

Ступінчасто-пірамідальне перекриття бойківських церков свідчить про незвичайну давнину; можна думати, що ця форма з’явилася вже в часи готики (XIV — XV ст.).

Хоч бойківський тип церков був цілком усталений і конструктивно з’ясований, але народна творчість все ж таки знайшла вихід для свого безупинного поступового розвитку. А саме: зміна архітектурних форм йшла в напрямку помножування ступінчастого перекриття від двоповерхового до п’ятиповерхового. Оригінальний вигляд бойківських багатоповерхових церков із численними ступінчастими переходами й дашками давав привід деяким дослідникам й аматорам шукати подібності з норвезькими Церквами й навіть індійськими пагодами.

Одначе деяка подібність зовнішнього вигляду норвезьких та українських будов залежить не від спільних культурних течій, а лише від однакового матеріалу, який у деяких комбінаціях витворює однакові форми.

Розвиток українського житлового будівництва в дереві у великій мірі залежало від сільської хати.. Найпоширеніший тип тридільної хати — хата, сіни та кімната (часом ще й із коморою).. Щодо матеріалу, то переважна більшість хат, зокрема Середньої України, складалась з дерева й глини (в різних формах), але в лісовій смузі(Карпати, Полісся, частково Чернігівщина) хати будували виключно з дерева. Й тоді в більшій мірі вживались різні різьблені деталі. Особливої майстерності в обробці дерева досягли гуцули.

Більші дерев’яні будинки по селах та пригородах постали внаслідок поширення розвиненого типу тридільної сільської хати:, сіни ділено на передпокій та кухню, а кожну хату (т. зв. «правичку» й «лівичку») — на дві житлові хати — покої. Зовні такий будинок у загальних рисах мало чим відрізнявся від звичайної сільської хати, мав хіба барокковий «підперезаний» дах, при вході розвинений ґанок, а часом — мансарду (як результат впливу міського будівництва).

Міське дерев’яне будівництво відрізнялось від будівництва сільського. Загальне розташування, план і зовнішні форми міських будинків мали найбільше ознак мурованого будівництва доби ренесансу. Міщанський дім був. звичайно дуже вузький і довгий і своїм вузьким причілком виходив на вулиці, де було, згідно з приписом Магдебурзького права, лише по 2 — 3, рідше 4 вікна.

Вздовж цілого Дому (посередині чи збоку) йшов довгий проїзд чи прохід, що проводив на двір. Із боків проїзду розміщені різні приміщення — житлові й господарські. Такі дерев’яні міщанські будинки, заїзди й корчми ще й досі заховалися по менших містечках Західної України, хоч їх кількість із року в рік постійно зменшується.

Майже обов’язковою рисою міських будов було відкрите з вулиці піддашшя, перейняте з мурованого міського будівництва. Дах звичайно з «гуцульським» фронтоном, прикрашений штучно укладеними шалівками, вікнами, розетками тощо. В більших таких будинках була також мансарда з балконом (особливо в добу ампіру) на різьблених і точених колонках або галерейка — як на дзвіницях чи опасанні церков. Такі самі були й міські ратуші, лише в більшому розмірі та з більш розвиненими формами.

Дерев’яних міст, збережених у цілості, на Україні тепер не існує. Чи не одиноким прикладом є містечко (тепер село) Потилич коло Рави Руської, де збереглися цілий дерев’яний ринок із ратушею і три дерев’яні церкви XVI — XVII ст. з дзвіницями-вежами. Окремі дерев’яні будинки ще заховалися в більшості галицьких, волинських і подільських містечок. На жаль, цілий матеріал далеко не зібраний і не опрацьований.

Найкращі зразки дерев’яного будівництва були в тих околицях, де процвітало теслярство та були свої майстерні. Такі, наприклад, містечка на Коломийщині, як Яблонів, Гвоздець, Печеніжин, Делятин, Пістринь, дають велику силу прекрасних варіацій одного й того самого типу будов . Донедавна були також знані більші хати й будинки заможніших селян, міщан та української старшини на Лівобережжі (наприклад, у Лебедині) та будинки Ґалаґана в с. Липове коло Кременчуга та в Лебединцях Прилуцького повіту. Ця остання будова надзвичайно цікава як одна з найбільш вдалих спроб відродити в Середині XIX ст. український архітектурний стиль. Будинок Ґалаґана побудував архітектор Червінський у 1854 р. на підставі зібраного ним матеріалу зі старого українського будівництва в дереві. Надпис на сволоку найкраще свідчить про наміри будівничих: «Сей дім збудований для оживлення переказів про життя предків у пам’яті нащадків»!

Цілісніть форм старої дерев’яної будови поширювалась також на другорядні будови та огорожу. Надзвичайної різноманітності, навіть віртуозності форм та мистецької продуманості досягали деталі: піддашшя, підсіння, опасання, ґанки, рундуки, галерейки, закомарки, балкони, голосники. Одвірки часто різьблені геометричним візерунком і складною різьбою з деякими елементами стилю ренесансу й барокко. Розкішні зразки таких різьб переховуються в Київському й Полтавському музеях.. Велику різноманітність форм мають також «нарізки» дощок (шалівок), якими оббивають ґанки, галерейки тощо в повислому положенні.

Всередині хат і будинків звичайно прикрашали різьбою сволок (головна середня балка стелі), переважно геометричними мотивами зірок, розеток тощо, нерідко з надписами про рік будови та різними афоризмами.

Велика культура українського дерев’яного будівництва старих часів створила настільки своєрідні зразки, такі вироблені типи будов та окремі форми, що у світовій літературі українська архітектура, й особливо дерев’яні церкви, фігурують під назвою українського типу, відмінного не тільки від дерев’яних будов Сходу й Заходу.

 

Работаете в сфере строительства, ремонта, домашнего комфорта?

Cоздайте на WebProrab.com промо-сайт или интернет-магазин, чтобы стать ближе к своим клиентам.

Подробнее
Понравилась статья? Не забудь поделиться с друзьями и коллегами

Статьи по теме "Строительные материалы"

Как самостоятельно выбрать геотекстиль?

Как самостоятельно выбрать геотекстиль?


Геотекстиль отлично зарекомендовал себя в благоустройстве проблемных территорий, в частном и промышленном строительстве. Поэтому в своей категории...

Прозрачный бетон: такое бывает?

Прозрачный бетон: такое бывает?


Современный строительный мир придумывает каждый день все больше стройматериалов, ведь они должны быть экономичны, легки в использовании и доступны...

Полистиролбетон. Новые возможности

Полистиролбетон. Новые возможности


Стремительная эволюция строительства, как одной из отраслей народного хозяйства, на сегодняшний день удивляет даже самых креативных специалистов....